Ч јлекс, тут по сус≥дськи живуть твоњ земл¤ки, Ч сказала ¤кось пан≥ Ћ≥нда. Ч ќсь там, унизу, садиба городника. ” нього працюють рос≥¤ни.
ƒл¤ н≥мц≥в ус≥, хто прибув з –ад¤нського —оюзу, були рос≥¤нами.
—адиба городника була пор¤д з нашою. ¬≥н був членом нацистськоњ парт≥њ, часом носив на руц≥ пов'¤зку ≥з свастикою. ¬ нього працювало чолов≥к п'¤ть чи ш≥сть. —еред них хлопець ≥з —иб≥ру та дв≥ д≥вчини з Ѕ≥лорус≥њ ≥ одна з ”крањни.
ѕершим до мене прийшов м≥й сус≥д. ÷е був хлопець рок≥в двадц¤ти п'¤ти, назвавс¤ ћихайлом. ћи розпов≥ли один одному про себе. —хоже, в≥н вт≥к з табору дл¤ в≥йськовополонених, але пр¤мо про це не говорив.
Ѕула саме нед≥л¤, п≥сл¤об≥дн¤ пора ≥ до веч≥рнього доњнн¤ ¤ був в≥льний. ≤ ми п≥шли до моњх сус≥д≥в. ¬они жили в окремому будинку. ¬ одн≥й к≥мнат≥ жили ћихайло та пол¤к, вже старша людина, другу займали д≥вчата Ч јн¤, “он¤ та зовс≥м ще молоденька д≥вчинка ќлена з ’ерсонськоњ област≥, њњ батько працював у сус≥дньому сел≥ ≥ щонед≥л≥ приходив до нењ або вона б≥гла до нього. ласична картина, зовс≥м схожа з рабами в јмериц≥, коли с≥м'ю негр≥в розд≥л¤ли до р≥зних хаз¤њв.
« розмови з новими сус≥дами ¤ зрозум≥в, що њм трохи легше щодо прац≥, менше роботи увечер≥. ЌемаЇ багато кор≥в, свиней, а роб≥тник≥в аж п'¤теро. ј от з харчуванн¤м Ч значно г≥рше, та й нема з чого брати т≥ добавки, ¤к≥ ¤ мав: молока, фрукт≥в, тощо.
« того дн¤, ¤к у мене з'¤вились друз≥, розпор¤док дн¤ трохи зм≥нивс¤. “епер мен≥ було виг≥дно зак≥нчити веч≥рн≥ роботи ¤кнайшвидше, щоб мати ще трохи часу п≥ти до сус≥д≥в. “ому ¤ вже зранку дививс¤, що можна зробити, щоб увечер≥ було б≥льше в≥льного часу. „асом в об≥дню перерву робив дещо на веч≥р.
ћоњ друз≥ казали, що в мого хаз¤њна до мене вже було б≥льше п'¤ти роб≥тник≥в. ƒе¤к≥ не витримували поганого ставленн¤ та т¤жкоњ роботи ≥ вт≥кали, а де¤ких сам в≥дправл¤в. ≤ його попередили, що коли ≥ ¤ ще втечу, то б≥льше н≥кого не дадуть. „и це насправд≥ так, ¤ не м≥г запитати у самого хаз¤њна. јле поки що за час, що ¤ тут, н≥¤ких неприЇмностей не було. ѕрац¤ дуже т¤жка, бол¤ть руки, ноги, все т≥ло, страшенно стомлююсь, це так. јле ще н≥ разу не вдарив ≥ не сваривс¤. ћоже, тому, що не було причин. “а згодом ≥ вони з'¤вились.
Ќаприк≥нц≥ весни та на початку л≥та з'¤вл¤Їтьс¤ короткочасна перерва в польових роботах. ÷ю перерву використовують дл¤ ≥нших господарських роб≥т. ¬ тому роц≥ ми зайн¤лись викорчовуванн¤м великих бук≥в, що росли за будинком на обох схилах ¤ру. ќдного дн¤ ми р≥зали на циркул¤рц≥ товст≥ г≥лки звалених дерев. ’аз¤њн подавав на пилку г≥лл¤ки, а ¤ на протилежному боц≥ приймав дрова ≥ в≥дкидав на б≥к. –аптом побачив, що хаз¤њн ≥з криком падаЇ на землю. я сто¤в нал¤каний, не розум≥ючи, що трапилось. ’аз¤њн п≥дн¤вс¤ б≥лий, мов крейда, ≥ з г≥лл¤кою в руц≥ накинувс¤ па мене. я закривс¤ руками ≥ в≥дб≥г на к≥лька крок≥в. ј в≥н все кричав ≥ к≥лька раз≥в огр≥в мене по спин≥ та плечах. ѕопало ≥ по руц≥.
оли спалах лют≥ минув, в≥н сердито, але вже без крику по¤снив, що трапилось. ј трапилась справд≥ дуже небезпечна ситуац≥¤. оли в≥н, вз¤вши чергову г≥лку, повернувс¤ до стола циркул¤рки, то побачив, що ¤ кладу добру тр≥ску на зуби пилки, ¤ка обертаЇтьс¤ в його б≥к. ¬≥н миттю впав на землю, ≥ це його вр¤тувало. Ѕо тр≥ска з моЇњ руки миттЇво зникла, њњ п≥дхопили зуби пилки ≥ кинули з величезною швидк≥стю, а значить ≥ силою Ч вперед. оли б вона потрапила в хаз¤њна, в≥н був би вбитий. ’аз¤њн все це мен≥ по¤снив наочно, приклавши до зуб≥в рухомоњ пилки кусок тр≥ски.
¬≥н покурив, заспокоњвс¤, ≥ ми продовжили роботу. ћ≥сц¤ на плечах та спин≥, особливо на руц≥, бол≥ли, але ¤ ще трохи робив свою роботу. “а десь через п≥вгодини мусив сказати, що мен≥ дуже болить рука ≥ не можу њњ п≥дн¤ти.
Ч ѕокажи, що там таке, Ч наказав в≥н ≥, п≥дн¤вши на спин≥ сорочку, помацав плече та руку.
Ч …ди в≥дпочивай, б≥льше сьогодн≥ р≥зати не будемо. ѕриклади до тих м≥сць, де болить, мокр≥ шматки.
ƒо вечора плече трохи напухло, а на м≥сц≥ удар≥в були син¤ки. –укою ¤ зм≥г працювати дн≥в через два.
ћинула весна, прийшло л≥то, роботи прибавилось. ” червн≥ вже косили ¤чм≥нь, а по ньому висаджували розсаду брукви. ƒо зими вона ще виростала велика.
я при знайомств≥ з сестрою хаз¤њна в≥дм≥тив њњ задоволенн¤ з того, що трохи розум≥ю по-н≥мецьки. ≤ тод≥ ж подумав, що моЇ знанн¤ н≥мецькоњ ще не раз буде причиною неприЇмностей.
“ак ≥ трапилось. я мав заорати частину пол¤ з-п≥д ¤чменю, де маЇ бути бруква. ’аз¤њн по¤снив, з ¤кого к≥нц¤ орати ≥ до ¤ких п≥р. “а на цей раз ¤ зрозум≥в нев≥рно, навпаки.
Ч “и добре зрозум≥в, де треба орати? Ч спитав в≥н мене. Ч “ак, Ч в≥дпов≥в ¤ ≥ рушив з двору. он≥ були запр¤жен≥ в плуг на колесах, поле недалеко, ≥ ¤ пов≥в коней у поле. ћен≥ дуже подобалась така робота, ¤к оранка. ¬она, хоч ≥ трохи монотонна, не потребуЇ пост≥йного напруженн¤ та уваги. ћожна орати ≥ думати про все, поринати в згадки, мр≥¤ти про поверненн¤ додому.
≤ ¤ почав орати. оли хаз¤њн на велосипед≥ прив≥з каву, частина пол¤ була вже заорана. я затримав коней ≥ став, розгублений, коли побачив, ¤к хаз¤њн, т≥льки-но п≥д'њхавши, кинув велосипед ≥ кошик па землю ≥, червоний ¤к рак, б≥жить до мене з криком. ¬≥н став тупцювати довкруги мене, розмахувати кулаками та ла¤ти, аж слина з рота летить. јле стримавс¤ па цей раз, не вдарив. я зрозум≥в, шо орю не там, де треба.
оли в≥н трохи заспокоњвс¤, вз¤в у мене з рук в≥жки ≥ пов≥в коней на другий к≥нець пол¤. я плентавс¤ за ним з опущеною головою. ѕройшовши першу борозну, в≥н повернув назад.
Ч …ди њж бутерброд, Ч сказав сердито. ава була розлита, ¤ вз¤в бутерброд ≥ швидко з'њв.
Ч Ќу, а тепер ори дал≥, Ч сказав в≥н ≥, с≥вши на велосипед, поњхав.
÷е не поодинокий випадок, коли ¤ заробл¤в Ђна гор≥хиї через нев≥рне розум≥нн¤, а часом, може, ≥ через неувагу.
¬ к≥нц≥ л≥та з'¤вивс¤ новий роб≥тник Ч француз, ≥з табору дл¤ в≥йськовополонених. ¬≥н вранц≥ прињздив на велосипед≥, а ввечер≥ в≥д'њздив. « ним мен≥ трохи полегшало, бо щось дуже важке то вже в≥н робив або допомагав. –озмовл¤ли ми з ним, звичайно, по-н≥мецьки, хто ¤к зум≥в. јле ¤кось розум≥ли один одного.
ћинули л≥то та ос≥нь, настала зима. ¬ моњй к≥мнат≥ над конюшнею не було опаленн¤, ст≥ни цегл¤н≥, тонк≥, стел¤ та п≥длога Ч бетонн≥. —тупити босою ногою взимку було неприЇмно, холодно. ¬ранц≥, вставши з л≥жка, мусив швидко од¤гатись ≥ сп≥шити до роботи, щоб з≥гр≥тись. ¬осени хаз¤йка дала шерст¤н≥ шкарпетки. оли протирались д≥рки, штопав сам. –обота зимою була переважно б≥л¤ дому, в л≥с≥, ¤кого в хаз¤њна було понад два гектари, в садку, були й р≥зн≥ ремонтн≥ роботи. ƒоводилось працювати на мороз≥, на в≥тр≥, п≥д дощем чи мокрим сн≥гом. Ќамокали од¤г, ноги. јле з≥гр≥тись не було де. –оботи ц≥ важк≥. “реба було п≥дн≥мати та переносити важк≥ колоди зрубаних дерев, т¤гати тачки з землею чи кам≥нн¤м тощо. ¬ноч≥ знову почали бол≥ти руки, ноги. ўоб не бол≥в жив≥т, зробив соб≥ по¤с ≥ т≥сно ним п≥дв'¤зувавс¤.
¬ к≥нц≥ зими в≥д частого промерзанн¤ та води на руках ≥ ногах поробились виразки, ¤к≥ гноњлис¤. ’аз¤йка змушена була повезти мене до л≥кар¤. ¬л≥тку, коли вигр≥вавс¤ на сонц≥, хвороба пройшла. јле через два роки, вже вдома, вона поновилась Ч ≥ мен≥ довелос¤ довго л≥куватись.
„асом робив соб≥ "лазню". ѕросив хаз¤йку в≥дро гар¤чоњ води, йшов у клуню, розд¤гавс¤ ≥ мивс¤. «имою, звичайно, були холод, прот¤г, але мусив це робити.
ћинула зима. « дому отримав т≥льки два листи, бо в лютому сорок четвертого року моЇ м≥сто було вже зв≥льнене.
Ќавесн≥ хаз¤њн вз¤в п≥др¤д возити з ц≥лого села молоко на завод. ≤ цю роботу в≥н доручив мен≥.
¬≥дразу п≥сл¤ сн≥данку ¤ запр¤гав коней у спец≥альний в≥з Ч платформу без борт≥в. Ѕ≥дони з молоком ще звечора кожен хаз¤њн виносив на дорогу. я об'њжджав за маршрутом все село, забирав ц≥ б≥дони ≥ в≥двозив на молокозавод у сус≥днЇ м≥сто. ÷е була важка робота, б≥льше п≥дход¤ща дл¤ м≥цного, дорослого хлопц¤, н≥ж дл¤ такого, ¤к ¤, хоч уже зм≥цн≥лого за р≥к, але все ж не силача. Ѕ≥л¤ кожного двору сто¤ло в≥д одного до трьох б≥дон≥в з молоком. ¬они були р≥зн≥ Ч менш≥ ≥ б≥льш≥. Ѕули ≥ так≥, що ¤ ледь п≥дн≥мав њх на платформу.
—початку б≥л¤ кожного двору зупин¤в коней та ставив б≥дони обома руками. јле через де¤кий час так натренувавс¤, що коли було не б≥льше двох б≥дон≥в ≥ не було дуже важкого, ¤ коней не затримував, а ставив один за другим па ходу. ѕот≥м вискакував на платформу ≥ ставив б≥дони на м≥сце. оли б≥дон≥в було б≥льше або трапл¤вс¤ дуже великий, ¤ мусив затримати коней.
« доставкою молока потр≥бно було посп≥шати, щоб до одинадц¤тоњ години повернутись додому. Ѕо в цю пору, ¤к по годиннику, майже щоденно лет≥ли л≥таки, союзник≥в. ƒл¤ мене це було дуже ц≥каве видовисько. Ћет≥ли вони у велик≥й к≥лькост≥, ескадриль¤ за ескадрильЇю. —кр≥зь на њх шл¤ху чути було зен≥тки та вибухи бомб, а гуд≥нн¤ л≥так≥в сто¤ло суц≥льне.
„асом де¤к≥, ¤к Ђв≥льн≥ стр≥льц≥ї, в≥докремлювались ≥ скидали бомби або стр≥л¤ли з кулемет≥в. ≤ це вже було небезпечно. ћен≥ таки довелось потрапити саме п≥д Ђпрогул¤нкуї такого л≥така. оли ¤ повертавс¤ з молокозаводу, раптом почув, а пот≥м побачив, ¤к низько над полем з рев≥нн¤м та кулеметною стр≥л¤ниною несетьс¤ л≥так. я миттю з≥скочив з воза ≥ впав на землю. он≥, сполохан≥ рев≥нн¤м, в≥дчувши, що ¤ випустив з рук в≥жки, рвонули галопом ≥ звернули на р≥ллю. Ќа щаст¤, в≥жки впали п≥д колесо Ч ≥ це зупинило коней. Ѕ≥дони, поки кон≥ б≥гли ≥ в≥з тр¤сс¤, попадали з воза. ƒобре, що це трапилось на зворотному шл¤ху, ≥ вони були пуст≥.
якось на нашу садибу впало три запальн≥ бомби. ƒв≥ Ч на подв≥р'¤, а трет¤ Ч в свинарник. ѕокр≥вл¤ з черепиц≥ над ним злет≥ла майже вс¤, на горищ≥ виникла пожежа. ¬с≥ кинулись гасити. ѕриб≥гли ≥ моњ сус≥ди Ч ћихайло з д≥вчатами. ћи з ним зал≥зли на горище ≥ стали скидати жмутки с≥на, що дим≥ло. “ут ¤ побачив, що ћихайло один жмуток з вогнем, зам≥сть кидати вниз, на подв≥р'¤, пот¤г туди, де лежала солома.
Ч ўо ти робиш? Ч спитав ¤ здивовано. Ч “ихше, роби так, ¤к ¤, Ч прошепот≥в в≥н. јле тут пор¤д з'¤вивс¤ н≥мець-сус≥да, що також приб≥г гасити, ≥ ми стали скидати с≥но вниз. Ќезабаром все було погашено, небезпека минула. я зрозум≥в, що хот≥в зробити ћихайли. —≥но, ¤ке вже добре злежалось, не дуже добре п≥ддаЇтьс¤ вогню, горить пов≥льно. “ому ≥ пожеж≥ великоњ не виникло. ј от солома займаЇтьс¤ швидко ≥ горить добре. ѕокр≥влю в≥дремонтували за к≥лька дн≥в. ≤ншого разу, так, ¤к звичайно, але вже п≥сл¤ об≥ду над нами прол≥тали л≥таки. я саме був у садку п≥д ¤блун¤ми. –аптом пом≥тив, ¤к в≥д одного з л≥так≥в в≥дд≥л¤Їтьс¤ величезний цигаркопод≥бний предмет ≥ летить вниз. јле не так, ¤к звичайно падаЇ бомба, ≥з свистом набираючи швидк≥сть, а пов≥льн≥ше, весь час повертаючись, з дуже незвичними звуками. ѕадало це чудовисько приблизно на сус≥дню садибу, де були моњ друз≥. оли воно зникло за деревами, ¤ впав на землю, чекаючи величезноњ сили вибуху. јле лежу хвилину, другу, а вибуху немаЇ. Ќарешт≥, п≥дв≥вс¤ ≥, не посп≥шаючи, обережно рушив у напр¤мку пад≥нн¤ бомби. «а садибою сус≥д≥в на пол≥ побачив своњх друз≥в, що роздивл¤лись ¤кийсь предмет. як ви¤вилось, це був розламаний порожн≥й запасний бак в≥д пального, ¤кого скинули з л≥така.
—еред л≥та сорок четвертого року до нас прибув новий роб≥тник Ч пол¤к, ¤кого звали ёзек, мав рок≥в тридц¤ть. я добре волод≥в польською, так що проблем з мовою у нас не було. ѕолегшало також ≥ в робот≥, особливо увечер≥.
ќстанн≥ тижн≥ невдач≥ пересл≥дували мене одна за одною. “о щось поламаю, то зроблю не те або не так, ¤к треба. ¬иорав гн≥здо земл¤них ос. ¬жален≥ кон≥ порвали упр¤ж, мало не пос≥кли плугом соб≥ ноги. я впав на р≥ллю ≥ закривс¤ руками, але все-таки аж чотири вкусили мене в руки ≥ шию. ƒва дн≥ ¤ лежав, а хаз¤йка викликала л≥кар¤, Ќевдач≥ загострили взаЇмини. “ому ¤ вир≥шив п≥ти в≥д хаз¤њна.
якось п≥шов у свою к≥мнату ≥, з≥бравши швидко реч≥, непом≥ченим вийшов з двору. —початку в мене був нам≥р п≥ти на б≥ржу прац≥ ≥ попросити, щоб направили до ≥ншого хаз¤њна, бо цей б'Ї. јле чим дал≥ в≥дходив в≥д дому, тим тверез≥ше починав дивитись на все. ј що, коли мене в≥дправл¤ть на ¤кийсь завод чи в шахту або в таб≥р? ј ¤кщо нав≥ть ≥ до ≥ншого хаз¤њна, то чи кращий в≥н буде? ј робота скр≥зь однакова. “а й не .такий вже в≥н поганий, ¤кщо коли перепадало, то не задарма.
ѕоки ¤ так розм≥рковував ≥ йшов у напр¤мку до м≥ста, почув звук мотоцикла. ћен≥ назустр≥ч њхав пол≥цай. я звернув у поле, але в≥н побачив мене. Ч “и зв≥дки њдеш? Ч запитав, зупинившись. Ч ¬≥д пана ¬альдгауза. Ч —≥дай, Ч показав на заднЇ сид≥нн¤. оли ми в'њхали на подв≥р'¤, хаз¤њн вийшов назустр≥ч. Ч «лазь! Ч наказав пол≥цай ≥ почав на мене кричати. Ч “об≥ що, погано? ќсь ¤к≥ щоки, аж тр≥щать, Ч л¤скав долонею пен≥ по щоках, аж вони гор≥ли. Ч ’очеш у таб≥р? ћожу в≥двезти. “ам швидко розуму наберешс¤, ≥ щоки стануть син≥, а не червон≥.
’аз¤њн мовчки сто¤в та т≥льки посм≥хавс¤, не втручаючись. я зрозум≥в, що ¤к т≥льки хаз¤њн побачив, що мене немаЇ, в≥н подзвонив у пол≥цейське управл≥нн¤.
÷ього л≥та француз ≥з табору вже не прињздив. «ате з весни почала працювати н≥мецька д≥вчина, що прињжджала щоденно з м≥ста на велосипед≥. Ќ≥мц≥ завели трудовий обов'¤зок дл¤. д≥вчат, ¤ким виповнилос¤ в≥с≥мнадц¤ть рок≥в. ¬есну та л≥то вони працювали на сел≥, а ос≥нь та зиму Ч на п≥дприЇмствах. ƒ≥вчата носили нав≥ть форму Ч червону косинку та синю сукню.
¬ к≥нц≥ л≥та прибула до нас також рос≥¤нка Ќ≥на з ќрловськоњ област≥. Ѕула вона ¤кась дуже небалакуча, тиха, дуже тенд≥тна. Ќе розпов≥дала н≥чого про себе, про свою р≥дню, не ходила до д≥вчат. —хоже, була з м≥ста, бо н≥чого не вм≥ла робити в пол≥. ’аз¤йка вз¤ла њњ до себе в пом≥чниц≥.
—воњм друз¤м у городника ¤ старавс¤ допомагати, чим м≥г, ≥з њж≥. ћи знайшли велику пл¤шку, ¤ наливав молоко ≥ ховав у нашому буковому л≥сочку. ¬они знали м≥сце схову. Ќосив також ¤йц¤, фрукти. „асом у нед≥лю, з дозволу хаз¤њв, ходили у м≥сто до наших в≥йськовополонених, ¤к≥ працювали на розвантаженн≥ вагон≥в та ремонт≥ кол≥й. ћи заздалег≥дь старались припасти щось ≥з њж≥ дл¤ них. јле не вс≥ охоронц≥ дозвол¤ли п≥дходити.
¬ нашому сел≥ в пивному бар≥ працювала д≥вчина з ”крањни. Ѕула вона дуже гарна, ≥ це стало причиною њњ нещаст¤. ƒ≥вчатам призналась, що чекаЇ дитину ≥ вина в цьому њњ хаз¤њна. „и повернулась вона додому? “аких д≥вчат було немало. ƒе¤к≥ не повернулись, а тим, що повернулись, удома було несолодко. Ѕагато наших д≥вчат повиходило зам≥ж за таких же нев≥льник≥в француз≥в, пол¤к≥в, хлопц≥в ≥нших нац≥ональностей. ѕро долю таких д≥вчат ми тепер знаЇм. Ѕагато з них в≥дв≥дувало своњ р≥дн≥ м≥сц¤ разом ≥з с≥м'¤ми.
¬осени сорок четвертого хаз¤њн мусив купити мен≥ робочий од¤г Ч штани та куртку, бо те, що ¤ мав, уже зносилось.
Ќа початку грудн¤ сорок четвертого ¤ пов≥з, ¤к звичайно, молоко. ¬зутий був у гумов≥ чоботи, бо було мокро. Ѕ≥л¤ одного з двор≥в не зум≥в в≥дразу поставити б≥дон на платформу, трохи забаривсь ≥ заднЇ колесо накотилось мен≥ н≥ ногу. я в≥д болю закричав, зупинив коней ≥ став кликати, щоб хтось вийшов з дому. « дому вийшла н≥мка ≥ запитала, що трапилось. Ч олесо нањхало на ногу, Ч спробував ¤ њй по¤снити. Ч “и можеш ≥ти? …ди за мною, ¤ побачу, що з ногою, подзвоню твоЇму хаз¤њну.
¬она завела на кухню, посадила на ст≥лець ≥ зн¤ла чобота. Ўкарпетка була в кров≥. ¬еликий палець л≥воњ ноги був придушений колесом так, що шк≥ру роз≥рвало з обох бок≥в. ћен≥ ставало г≥рше, ¤ стогнав. Ќ≥мка сказала комусь ≥з домашн≥х, щоб придививс¤ за к≥ньми, подзвонила моЇму хаз¤њну ≥ заходилась обробл¤ти рану. ѕоки вона це робила, з'¤вивс¤ м≥й хаз¤њн. Ч “и зможеш почекати, поки ¤ в≥двезу молоко? Ч “ак, хай сидить, Ч в≥дпов≥ла за мене н≥мка. я йому зроблю пов'¤зку, стане легше.
ќбмивши рану та огл¤нувши палець, вони вир≥шили, що к≥стки не потрощен≥. Ќ≥готь був майже в≥д≥рваний.
’аз¤њн поњхав. Ќ≥мка забинтувала ногу, дала випити л≥ки. Ќа зворотному шл¤ху хаз¤њн забрав мене додому.
ѕролежав ¤ три дн≥, а на четвертий уже робив сид¤чу роботу: чистив цеглу в≥д розчину. –ана загоњлась швидко, але взутись ≥ нормально ходити та працювати ¤ зм≥г тижн≥в через три.
 |
 |
