Ќе буду описувати цей довгий шл¤х детально. «упинюсь т≥льки на де¤ких фрагментах, еп≥зодах. ѕершим зб≥рним пунктом був чотириповерховий будинок школи в м≥ст≥ Ѕюнде. оли в≥н переповнивс¤, американське командуванн¤ наказало н≥мц¤м виселити жител≥в з прилеглоњ до школи вулиц≥. јле незабаром ≥ цього було мало .“од≥ нас на автомоб≥л¤х завезли у великий таб≥р. ÷е було ¤кесь в≥йськове м≥стечко. ƒо середини л≥та там з≥бралось майже двадц¤ть тис¤ч колишн≥х остарбайтер≥в та полонених Ч чолов≥к≥в, ж≥нок, д≥тей. ¬ тому табор≥ ми були з перших дн≥в травн¤ ≥ до середини серпн¤. «а ц≥ м≥с¤ц≥ трапл¤лось все, що буваЇ в кожному м≥ст≥ з такою к≥льк≥стю людей: рад≥сть ≥ сльози, драми, трагед≥њ, б≥йки ≥ вбивства. “ут нав≥ть одружувались ≥ розлучались. Ћюди п≥сл¤ т¤жких рок≥в невол≥ наче сп'¤н≥ли. Ћ≥то, повна безд≥¤льн≥сть, в≥дсутн≥сть каральних заход≥в посилювали атмосферу того сп'¤н≥нн¤.
ѕригадуЇтьс¤ еп≥зод, ¤ка¤ мав м≥сце в перших дн¤х травн¤ ≥ ¤кий запам'¤тавс¤ на все житт¤, а воно не раз повертало мою пам'¤ть до нього. Ќа гал¤вин≥ серед л≥су, а таб≥р знаходивс¤ саме в л≥с≥, побудували трибуну. ѕрибули представники рад¤нського командуванн¤. “од≥ вперше побачив рад¤нського оф≥цера з погонами. ѕеред нами виступив кап≥тан.
Ч “овариш≥ колишн≥ нев≥льники та в≥йськовополонен≥. ¬аша невол¤ зак≥нчилась, батьк≥вщина чекаЇ вас з розкритими об≥ймами...
÷≥ його слова про об≥йми батьк≥вщини мен≥ довелось пот≥м не один раз згадувати. «гадали њх досить швидко колишн≥ в≥йськовополонен≥.
Ќазву м≥сцевост≥, де був таб≥р, ¤ не пам'¤таю. ћ≥сцев≥сть, де ¤ працював ≥ де був таб≥р, зв≥льн¤ли американц≥, а п≥сл¤ розпод≥лу Ќ≥меччини на зони њх зм≥нили англ≥йц≥.
ѕор¤дки в табор≥, дисципл≥на та умови житт¤ при англ≥йц¤х в≥дчутно зм≥нились. ≥льк≥сть та ¤к≥сть харчуванн¤, продовольства знизилась, дисципл≥на стала б≥льш жорсткою. ћ≥сцеве населенн¤ було задоволене, бо зменшилась к≥льк≥сть Ђвилазокї з табору.
ќдного ранку, йдучи на сн≥данок, ¤ почув ще здалеку ¤кийсь лемент, крики. ѕ≥д≥йшовши, побачив натовп людей та дес¤ток американських солдат. Ќа асфальт≥ лежала мертва, пон≥вечена людина.
ј трапилось ось що. ’тось ≥з в≥йськовополонених уп≥знав колишнього нагл¤дача ≥з табору.
Ч Ѕратц≥, пол≥цай, Ч закричав в≥н ≥ накинувс¤ на нього. ѓх в одну мить оточили ≥, поки приб≥гли солдати, самосуд був звершений. јмериканц≥ не стали чинити сл≥дство, ви¤снили, що трапилось, т≥ло кудись в≥двезли, ≥ на тому все зак≥нчилось.
” серпн≥ нас почали вивозити в рад¤нську зону окупац≥њ. ¬ивозили парт≥¤ми на зал≥зничний вокзал, де чекали поњзди. ѕеред в≥дправкою по перону проњжджала вантажна машина, з ¤коњ англ≥йськ≥ солдати кидали в вагони велик≥ картонн≥ коробки з р≥зними харчовими продуктами. ÷е був додаток до виданого ран≥ше на дорогу пайка.
«апам'¤талась добре перев≥рка в ф≥льтрац≥йному табор≥ в м≥ст≥ –осток. „екаючи в черз≥ перед каб≥нетом оф≥цера, ¤кий проводив перев≥рку, або в≥рн≥ше Ч допит, ¤ через двер≥ чув Ђбес≥дуї того оф≥цера з колишн≥м в≥йськовополоненим. ¬ийшов в≥йськовополонений зв≥дти, мов з лазн≥. “ам дов≥давс¤, що в≥н зрадник батьк≥вщини. Ѕес≥да з≥ мною була спок≥йна.
≤з –остока нас перевезли в м≥сто Ўтет≥н, а зв≥дти на автомашинах Ч в –ад¤нський —оюз. Ќа дорогу, ¤ка тривала ш≥сть дн≥в, видали по хл≥бин≥ та к≥лограму крохмалю. Ђƒобавкоюї до того пайка були фрукти, овоч≥ й картопл¤ на пол¤х ѕольщ≥ та Ѕ≥лорус≥.
ѕри одн≥й ≥з зупинок ночували в ¤комусь будинку на околиц≥ польського м≥ста. ÷е був, напевно, один з маршрутних пункт≥в дл¤ ноч≥вл≥. оли вранц≥ наступного дн¤ стали с≥дати в машини, хтось ≥з будинку покликав начальника колони. «айшовши, начальник вин≥с загорнуте в шматт¤ немовл¤. ћатер≥ не знайшлос¤. …мов≥рно, залишили його з групи, що в≥д'њхала перед нами. ƒитину здали м≥сцев≥й влад≥.
Ќа початку жовтн¤ ¤ був уже вдома. «давалос¤, все вже позаду Ч два роки т¤жкоњ прац≥ в Ќ≥меччин≥, довга, не завжди гладка дорога до р≥дноњ хати. јле не все зак≥нчилось. “≥ два роки будуть ≥ти з≥ мною пор¤д через усе житт¤, будуть впливати на нього, а часом ставати непереборною перепоною на шл¤ху. ¬они визначать мен≥ межу, за ¤ку ¤ не зможу ступити. ≤ хоч не було н≥ одного оф≥ц≥йного акту на державному р≥вн≥, ¤кий звинувачував нас у чомусь, ¤ буду багато рок≥в людиною, ¤ка ¤кщо не поза законом, то не г≥дна дов≥ри, з обмеженими правами, буду перебувати на спец≥альному обл≥ку.
≤ ¤ ще не раз згадаю слова того кап≥тана про об≥йми батьк≥вщини.
 |
 |
